MENU
Главная » Файлы » Научные статьи » 12.00.00 Юридические науки

Роль товариських судів у зміцненні трудової дисципліни в СРСР.
10.01.2013, 20:24
Лотоцький М.В.
Роль товариських судів у зміцненні трудової дисципліни в СРСР.
Однією із проблем судочинства в Україні на даному етапі називають перевантаження судів. Цю проблему можна було б вирішити взявши практику колишнього СРСР чи деяких зарубіжних країн. У справі зміцнення трудової дисципліни важливе місце займали заходи громадського впливу, застосовувані профспілковими та іншими громадськими організаціями. Серед різних громадських організацій, які боролися за зразкову трудову дисципліну, особливе місце займали товариські суди.
Товариські суди представляли собою виборні громадські органи, покликані активно сприяти вихованню громадян у дусі комуністичного ставлення до праці, дбайливого ставлення до соціалістичної власності, дотримання правил соціалістичного співжиття, розвитку у громадян почуття колективізму і товариської взаємодопомоги, поваги гідності і честі. Головне в роботі товариських судів - попередження правопорушень, виховання людей шляхом переконання і суспільного впливу, створення обстановки нетерпимості до будь-яких антигромадських вчинків. Товариські суди мали мати довіру колективу, виражають його волю і були відповідальні перед ним.
Діяльність товариських судів регулювалася положеннями, затвердженими Президією Верховних Рад союзних республік. В РРФСР дяло Положення про товариськш суди, затверджене Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 11 березня 1977 р. (Відомості Верховної Ради РРФСР, 1977, № 12, ст. 254).
Товариські суди створювалися на підприємствах, в установах, організаціях і вищих і середніх спеціальних навчальних закладах з числом працюючих, як правило, не менше 50 чоловік за рішенням загальних зборів робітників, службовців або студкнтів. У великих цехах могли створюватися цехові товариські суди.
Товариські суди розглядали різні категорії справ, але одне з головних місць в їх роботі займали справи про порушення трудової дисципліни (запізнення на роботу, несумлінне ставлення працівника до своїх обов'язків, прогули без поважних причин і т. д.).
Справи в товариські суди направлялися керівниками підприємств
(установ), профспілковими комітетами, органами народного контролю та ін.
Товариський суд міг застосовувати до винної особи одне із стягнень:
1) зобов'язати принести публічне вибачення потерпілому або колективу;
2) оголосити товариське попередження;
3) оголосити громадський осуд;
4) оголосити громадський догану з опублікуванням або без опублікування у пресі;
5) накласти штраф у розмірі до 10 руб., якщо провина не пов'язана з порушенням трудової дисципліни; по справах про дрібне розкрадання державного чи громадського майна - штраф у розмірі до 30 руб.; при повторному дрібному розкраданні - до 50 руб.;
6) поставити перед керівником підприємства, установи, організації питання про переведення винного в порушенні трудової дисципліни у відповідності з чинним за конодательством про працю на нижчеоплачувану роботу або про зміщення на нижчу посаду;
7) поставити перед керівником підприємства, установи, організації питання про звільнення згідно з чинним законодавством працівника, що виконує виховні функції або роботу, пов'язану з безпосереднім обслуговуванням грошових або товарних цінностей, якщо товариський суд з урахуванням характеру зроблених цією особою проступків визнає неможливим довірити йому цю роботу надалі.
Заходи громадського впливу, застосовувані товариськими судами до порушників трудової дисципліни, мали юридичне значення, що виражалося в тому, що вони приймалися до уваги поряд з дисциплінарними стягненнями, встановлених адміністрацією, при звільненні працівника за п. 3 ст. 33 КзПП.
Рішення товариського суду було остаточними і оскарженню не підлягало. Проте в тому випадку, коли рішення товариського суду суперечило обставинам справи та чинному законодавству, профспілковий комітет або виконком місцевої Ради народних депутатів мали право запропонувати товариського суду повторно розглянути цю справу.
Рішення товариських судів про оголошення таких заходів громадського впливу, як товариське попередження, громадський осуд або громадська догана, діяли протягом року. Якщо особа, що піддавалася покаранню товариським судом, протягом року не вчинила нового порушення, то міра стягнення вважалася знятою.
Товариський суд мав право достроково зняти накладене стягнення за клопотанням громадської організації, керівника підприємства або установи, за заявою працівника який притягувався до відповідальності, а також за власною ініціативою.
Керівництво товариськими судами підприємств (установ), організацій здійснювали профспілкові комітети.
Категория: 12.00.00 Юридические науки | Добавил: Michael | Теги: публічне вибачення, товариський суд, накладення, профспілкові комітети, обставини справи, громадські організації, проблеми судочинства, практика СРСР
Просмотров: 2948 | Загрузок: 0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]